јкупунктура Ч метод д≥њ, ¤кий, окр≥м механ≥чного роздратуванн¤ нервових зак≥нчень, припускаЇ введенн¤ в акупунктурну систему металевого пров≥дника (голки), що забезпечуЇ прискоренн¤ потоку електрон≥в в канал≥. ќск≥льки, ¤к передбачаЇтьс¤, металева голка забезпечуЇ взаЇмообм≥н електронами м≥ж голкотерапевтом ≥ пац≥Їнтом.

Ћ≥куванн¤ загостреним кам≥нн¤м ≥ прип≥канн¤м (моксабус≥ей) було широко поширено в старовин≥ в јз≥њ ≥ јмериц≥. «г≥дно китайськоњ традиц≥њ, кожна така точка пов'¤зана з т≥Їю або ≥ншою функц≥ональною системою орган≥зму ≥ д≥¤ на нењ в≥дображаЇтьс¤ на стан≥ вс≥Їњ системи. ¬ ’уан д≥ ней цзин мовитьс¤ про 365 точок на шк≥р≥, що використовуютьс¤ дл¤ акупунктури. ÷≥ точки пов'¤зан≥ з системою канал≥в ≥ судин, по ¤ких циркулюють пневма-ци.

ѕ≥зн≥ше, в класичн≥й теор≥њ чжень-цзю вважаЇтьс¤, що через отвори в життЇвих точках в≥дновлюЇтьс¤ баланс сил ≥нь ≥ ¤н. ѕроте в ’уан д≥ ней цзин кр≥м класичноњ верс≥њ вказуЇтьс¤, що акупунктура застосовувалас¤, щоб випустити де¤ку к≥льк≥сть кров≥ з артер≥њ, що знаходитьс¤ близько до поверхн≥ т≥ла в тому м≥сц≥, де пац≥Їнт в≥дчував б≥ль або дискомфорт. ¬ 1601 р. був виданий написаний в≥домим л≥карем ян ÷з≥ „жоу трактат „жень цзю та чен: Д¬елике кер≥вництво по акупунктур≥ ≥ прип≥каннюФ, в ¤кому п≥двод¤тьс¤ п≥дсумки багатов≥кового розвитку чжэнь-цзю терап≥њ. ¬ подальшу епоху ÷ин чжэнь-цзю цей вид терап≥њ втратив свою попул¤рн≥сть, ≥ лише в середин≥ 20 стол≥тт¤ в≥дбулос¤ перев≥дкритт¤ акупунктури ≥ прип≥канн¤.

 ожний голкотерапевт повинен знати ор≥Їнтовну глибину введенн¤ голки ≥ напр¤м уколу, щоб не пошкодити судину або нерв. –оздратуванн¤ в≥д безпосереднього введенн¤ голки може бути дуже слабим при поверхневому внутр≥шньошк≥рному укол≥ ≥ трохи сильн≥ше при просуванн≥ голки глибше. –оздратуванн¤ зб≥льшуЇтьс¤ при б≥льшому д≥аметр≥ голки. ћожна усилити роздратуванн¤ обертанн¤м голки навкруги своЇњ ос≥ або пунктируванн¤м (рухом голки вверх-вниз). Ќайб≥льша д≥¤ дос¤гаЇтьс¤ при поЇднанн≥ пунктируванн¤ з обертальним рухом.

—ередн¤ к≥льк≥сть голок (в точки на тулуб≥), що одночасно ввод¤тьс¤, повинна складати в≥д 5 до 30. “ривал≥сть ≥ к≥льк≥сть сеанс≥в визначаЇтьс¤ ≥ндив≥дуально. —р≥бна голка переважна в тих випадках, коли потр≥бно залишити њњ в тканинах на довгий час, оск≥льки на м≥сц≥ введенн¤ сталевоњ голки через 1-2 дн≥ часто виникаЇ запаленн¤.

“акож сл≥д памТ¤тати, що акупунктура неефективна, ¤кщо хворий п≥ддававс¤ перед цим рентген≥вському опром≥нюванню, приймав заспок≥йлив≥ ≥ гормональн≥ препарати, наркотичн≥ анальгетики. √олкотерап≥¤ не заперечуЇ паралельного використанн¤ л≥карських засоб≥в, проте доза, що вводитьс¤, при цьому може бути значно занижена. ” вс≥х випадках, коли сх≥дна рефлексотерап≥¤ може застосовуватис¤, њњ необх≥дно призначати ¤комога ран≥ше, а не тод≥, коли вс¤ решта метод≥в л≥куванн¤ вичерпана.

ќсновним показанн¤м дл¤ застосуванн¤ поверхневоњ голкотерап≥њ Ї необх≥дн≥сть добитис¤ ст≥йкоњ активност≥ кровооб≥гу в певн≥й зон≥. ѓњ переважно використовують при хрон≥чних патолог≥чних станах, що супроводжуютьс¤ порушенн¤м кровооб≥гу (наприклад, при хрон≥чних неспециф≥чних захворюванн¤х легень, м≥грен≥, безсонн≥, невралг≥¤х ≥ ≥н.).

ѕри л≥куванн≥ сл≥д враховувати конституц≥ю ≥ псих≥чний склад пац≥Їнта, його спос≥б житт¤, в≥к, стать, час доби, коли проводитьс¤ терап≥¤, сезон року ≥ ≥н. √олкотерапевт повинен знати вс≥ в≥дчутт¤ пац≥Їнта, щоб дозувати ≥нтенсивн≥сть ≥ тривал≥сть своЇњ д≥њ.

Ќе рекомендуЇтьс¤ застосовувати голкотерап≥ю при де¤ких захворюванн¤х шк≥ри (гн≥йничкових запальних процесах), ваг≥тност≥, не сл≥д також проводити л≥куванн¤ п≥сл¤ прийому њж≥.

Ѕагатор≥чний досв≥д св≥дчить про ц≥нн≥сть ≥ ефективн≥сть цього виду л≥кувальноњ рефлекторноњ д≥њ.